Про мене

Ольга Грановська

Малюю те, що більше всього люблю – море…..
Початок.
Написання картин прийшло, як необхідність дихати- спонтанно та раптово. Я, навіть пам’ятаю цей день квітня 2020, коли я задихнулася відчувши, що мені потрібно писати олією. Я б ніколи не повірила, коли б мені розповіли про когось, але це сталося саме зі мною. Ніколи не вчитися писати картин, і почати писати просто сівши за старенький мольберт, подарований друзями. Так до нас сходить з небес надхнення чи щось, непідвладне чіткому прорахунку наших дій. Це як музика, яку я чую всередині себе. Як вірші, які спускаються з небес до мене. Це те, що неможливо передбачити, але можливо відчути, і тепер побачити на власні очі. Диво? Гадаю, так. Перш за все це диво для мене та оточуючих. Але зовсім не диво для Всесвіту, який нас розуміє краще за нас самих, і веде шляхами, якими ми повинні пройти. Відчуття, що саме це мій шлях? Можливо. Саме зараз? Авжеж, бо все буває вчасно. Чому не раніше? Не питайте. Я не знаю відповіді. Але точно знаю, що все буде добре. Я узнавала.


Поділитися з друзями